В дитинстві формується характер людини. Тому виховання дітей є пріоритетним питанням кожної родини.

Школа була і завжди залишається центром виховання в маленької дитини – майбутнього громадянина дзеркальної чистоти, високої духовності, доброти і чуйності, радості пізнання, доброзичливості і людяності.

Надзвичайно важливою на даному етапі постає проблема взаємодії школи і сім’ї, зміцнення їх зв’язків, покращення емоційного контакту між батьками, дітьми та педагогічними працівниками; заохочення до партнерських, демократичних стосунків, що є основою створення гармонійного середовища для розвитку особистості дитини.

Важлива умова ефективної навчально-виховної роботи ‒ єдність школи і сім'ї, якої досягають за умови, що школа постійно працює над підвищенням рівня психолого-педагогічної обізнаності батьків, їх педагогічної культури.

У роботі педагога з батьками можна виділити три етапи.

Перший етап спрямований на залучення батьків до навчального процесу дитини. Педагог має переконати їх в тому, що саме їх потребує дитина, що крім них цим процесом займатися нікому.

Другий етап – формування зацікавленості процесом розвитку дитини. Педагог показує батькам існування маленьких, але дуже важливих для їх дитини досягнень. Вони навчаються відпрацьовувати вдома з дитиною ті завдання, які пропонує педагог.

Третій етап характеризується розкриттям можливостей особистого пошуку творчих підходів до навчання й особистої участі батьків в дослідженні її можливостей

На думку В. Сухомлинського, школа повинна домогтися того, щоб батьки бачили в своїх дітях себе, розуміли суть розвитку дитини. А для цього їх треба озброювати знаннями важливих закономірностей педагогіки, вікової психології, фізіології.

Вчитель повинен проводити бесіди з батьками, (індивідуальні або групові) консультації, листування. Влаштовувати зустрічі з батьками, відвідування їх вдома.

При проведенні бесід з батьками вчитель повинен дотримуватись позиції рівноправності, проявляти любов і захоплення до їхньої дитини.

Все це робиться з метою формування педагогічної культури батьків, щоб батьки приймали активну участь у вихованні дітей.

Батьки обов’язково повинні відвідувати батьківські збори, тому що це одна з форм зв'язку школи з батьками і пропаганди серед них педагогічних знань. Батькам бажано брати участь у педагогічних читаннях, батьківських диспутах, що сприяють обговоренню проблем навчання і виховання, висловлюючи власну точку зору.

Сумісна діяльність школи і батьків, окрім педагогічної освіти батьків може здійснюватися в таких формах і напрямках, як залучення батьків до виховної роботи. У виховному процесі школи, крім педагогів, беруть участь батьки, працюючи в класних та загальношкільних батьківських комітетах, виконуючи практичні завдання, доручення вчителів. Батьківський комітет класу створюється з метою демократизації управління, встановлення зворотного зв’язку для поточного коригування управлінських рішень, сприяння виконанню статутних завдань школи, забезпечення єдності педагогічних вимог до учнів та надання допомоги сім’ї у вихованні і навчанні дітей. До сфери його діяльності входять піклування про групи подовженого дня, санітарний стан школи, допомога в ремонті школи, організація літнього відпочинку дітей, їх харчування та ін.

Найбільш перспективна форма підвищення культури батьків, озброєння їх педагогічними знаннями і досвідом є виконання батьками практичних завдань, доручень вчителя . Встановлення контактів, спілкування батьків з дітьми, класним керівником у процесі виконання педагогічних доручень сприяє зближенню учнів з батьками.

Виділяють види доручень:

активну виховну позицію, безпосередню роботу з дітьми: індивідуальну (наставництво, шефство), групову (керівництво гуртком за інтересами);

надання організаційної допомоги вчителю: підтримка в проведенні екскурсій (надання транспорту, забезпечення путівками), організація зустрічей з цікавими людьми, створення класної бібліотеки; участь у розвитку та зміцненні матеріальної бази школи, вирішенні господарчих питань (допомога в обладнанні кабінетів тощо).

При встановленні контактів шляхом педагогічного доручення слід звернутися до батьків з питаннями, чим вони можуть допомогти школі і проханням висловити свої пропозиції у письмовій формі (найкраще це робити на класних батьківських зборах).

Виконання батьками практичних рекомендацій, прохань сприяє підвищенню культури батьків, озброєнню їх педагогічними знаннями і досвідом. Налагодження контактів, спілкування батьків з дітьми, класним керівником у процесі виконання педагогічних рекомендацій сприяє зближенню дітей з батьками.

Виходячи з цього, вважаю одним із найактуальніших напрямів своєї роботи налагодження дієвого взаємозв’язку і ефективної співпраці з батьківською громадою.

Моя система роботи з батьками включає в себе такі напрямки:

• вивчення виховного потенціалу сімей;
• підвищення рівня педагогічної культури батьків;
• безпосереднє залученню батьків до навчально-виховного процесу;
• вироблення єдиного виховного впливу на дитину з боку батьків і школи.

Вивчення родин учнів я проводжу за певною програмою, яка охоплює такі сторони:

1. Загальні відомості про родину (склад родини; вік, освіта, професія батьків; побутові та санітарно-гігієнічні умови життя родини; матеріальне забезпечення). Все це висвітлюється в соціальному паспорті класу.

2.Інформація про родинне виховання (виховна спроможність і виховна активність батьків; громадська спрямованість родинного колективу; психологія родинних стосунків; наявність куточка школяра; дотримання дитиною режиму дня; робота батьків над формуванням загальної культури школяра, розвитком його здібностей; використання вільного часу, культура дозвілля; ставлення батьків до школи; хто із членів родини здійснює найбільший виховний вплив на учня).

При вивченні виховного потенціалу сім’ї використовую комплекс прийомів і методів: спілкування через вайбер, телефон, особистий сайт, спостереження, бесіди, анкетування (сьогодні існує багато анкет, розроблених на допомогу класному керівникові: «Ти і твої батьки», «Ти і твоя сім`я», «Ми і наші діти», «Чи хороший ви батько (мати)?», аналіз яких допоможе класному керівникові вивчити ту чи іншу сім`ю), тестування. Вивчення сім’ї передбачає глибокий всебічний аналіз як позитивних, так і негативних особливостей. Але виявлення позитивного і його розвиток має домінувати у процесі становлення стосунків виховної взаємодії педагогів і батьків. На основі цих даних складаю «Соціальний паспорт класу» у якому відображаю статуси дітей за категоріями:

• діти – сироти;
• діти – напівсироти;
• діти, які постраждали від аварії на ЧАЕС;
• діти, які проживають в багатодітних сім’ях;
• діти, які проживають у неповних сім’ях;
• діти, яких виховують матері – одиначки;
• діти, які знаходяться на різних видах контролю.

Найбільш поширеною формою роботи з батьками, яку я використовую з метою зростання педагогічної обізнаності батьків, є батьківські збори. Їх проводжу систематично, не рідше 2 разів у семестр. Причому практикую проведення комбінованих батьківських зборів, на яких обговорюю різні сторони роботи з батьками, у тому числі піднімаю актуальні проблеми виховання та навчання дітей. Зокрема, тематика батьківських зборів включає проблеми адаптації школярів до навчання у школі, психологічні особливості учнів підліткового віку, попередження насилля в сім’ї та дитячих колективах, здоровий спосіб життя, формування пізнавальної активності учнів, прагнення до самоосвіти та інші.

На батьківських зборах, які проходять у нашому класі, присутні практично всі батьки. Досвід моєї роботи переконує, що для того, щоб домогтися регулярної присутності всіх батьків на зборах, потрібно просто зробити їх цікавими для батьків. Адже причини, через які батьки ігнорують відвідування школи, часто співпадають. По-перше, кому з батьків приємно йти слухати привселюдно про свою дитину погане? По-друге, сценарій цих зборів дуже часто однаковий, і не хочеться витрачати дорогоцінний час, щоб вкотре послухати те, про що можна довідатись із запису в щоденнику. Тому я вже давно відмовилась від формального характеру батьківських зборів, які присвячуються, як правило, підбиттю підсумків успішності за чверть та вирішенню господарських питань.

Але, щоб використати у повній мірі пізнавально-виховні можливості батьківських зборів, які можуть стати ефективними уроками родинного виховання, доводиться прикласти чимало зусиль.

Визначити тему зборів, яка буде цікавою і корисною для всіх батьків, не так просто. У цьому мені допомагає анкетування батьків, проведене заздалегідь. У анкеті передбачаю питання, які проблеми виховання хвилюють батьків, яка інформація їм потрібна та яку допомогу у вихованні дітей вони можуть надати школі.

До підготовки зборів залучаю членів батьківського комітету. Крім того, продумую, хто з батьків зможе виступити на зборах, хто поділиться позитивним досвідом виховання. Чим більше батьків будуть брати участь у підготовці батьківських зборів, тим активніше вони будуть себе вести на самих зборах.

Звичайно, основна роль у підготовці батьківських зборів належить класному керівнику. Готуючись до зборів, заздалегідь складаю їх порядок денний. Для прикладу, він може бути такий:

1. Інформація загального характеру (досягнення й перспективи розвитку школи, важливі події в житті школи, майбутні заходи тощо, повідомлення про виконання рішень попередніх зборів.

2. Аналіз розвитку дітей за певний період (особистісні зміни, навчальна діяльність: рівень мотивації, досягнення, проблеми) .

3. Обговорення конкретної проблеми

1) Психолого-педагогічні проблеми (виділяється наявна проблема; визначаються причини її виникнення; складається план заходів її вирішення, обговорюються усі варіанти та оцінюється їх ефективність, реальність втілення,

2) Методичні проблеми (виділяється характер труднощів під час оволодіння навчальним матеріалом; аналізуються причини труднощів; спільне обговорення, збирання інформації, звернення до досвіду батьків; методичні поради щодо корекції навчальної діяльності. При цьому намагаюсь показати наочні приклади (як потрібно, як правильно), вказати на необхідні ресурси (література, телепередачі, екскурсії…)

4. Індивідуальні консультації з батьками, але при цьому дотримуюсь принципу не перетворювати індивідуальну консультацію на показову (з одним розмовляю, інші стоять навколо і слухають).

Щоб зацікавити батьків, використовую нетрадиційні форми проведення батьківських зборів: батьківські посиденьки, прес-конференції з проблем сімейного виховання, спільні тренінги, відео презентації роботи класу за рік. Я з гордістю можу сказати, що мій зв'язок із батьками є дійсно міцним. Батьки є частими гостями в школі, з радістю беруть участь у шкільних і класних святах. Було приємно спостерігати, як мами моїх учнів проводили майстер-класи «Робота з папером» та «Приготування фруктового торта без випічки». А скільки цікавої роботи було проведено до свят «Сторінками казки Мийдодір», «Мамине свято»: проведено анкетування, розучено пісні та вірші, виготовлено разом з батьками плати! В рамках шкільного заходу разом з батьками підготували і провели віртуальну подорож по містах України, віртуально побували в місті Одеса.

Є різні підходи до організації діяльності школярів та різні виховні технології. Серед них мені, як класному керівнику, найбільш імпонують технологія колективної творчої діяльності та проектна технологія.

Однією з найбільш перспективних методик, що сприяють формуванню в учнів життєвих навичок соціальної активності вважаю проектну виховну технологію. Вона є одним із провідних засобів перетворення школи із школи навчання на школу життя, формування та актуалізації життєвого досвіду учнів, оволодіння навичками планування власної діяльності, вибору засобів та шляхів її здійснення. Діяльність за проектом допомагає учням включитися в активну соціальну дію. А ще це широке поле, де можна залучити до проекту і батьків. Проблему для проекту беремо з реального життя, таку, що має значення для самих дітей і для багатьох людей. Для вирішення цієї проблеми учні повинні використати ті знання, що вони мають, і набути нових. Так я запропонувала дітям та батькам залучитися до проекту «Допоможемо воїнам АТО». Спочатку планувалося зібрати воїнам АТО адресну посилку до Дня Захисника України, але задумка переросла в масштабний проект. Діти разом з батьками готували подарунки, малювали малюнки, виготовляли картину, а головне готували відео привітання бійцям 92 бригади, які захищають нашу Україну в місті Мар’їнці. Мені, як класному керівнику, вдалося в ролі волонтера побувати на передовій і передати особисто привітання та подарунки нашим землякам, воїнам 92 бригади. А через тиждень відбулася зустріч воїна АТО з самими учнями уже в класі. Як підсумок даного проекту - проведений урок мужності, на якому був продемонстрований відеоролик про роботу над проектом, змонтований батьками дітей 3-Б класу.

Дякуючи батькам, наша класна кімната красива і затишна, за кошти батьків ми святкуємо дні народження. Традиційно в кінці навчального року відбуваються виїзди на природу дітей з батьками, а там нові конкурси, змагання, турніри. Взагалі без допомоги батьків важко уявити ефективність виховної роботи, продуктивної організації всіх починань.

Рівень актуальності висвітленого питання підтверджується культурою поведінки моїх вихованців, умінням знайти своє вагоме місце в учнівському колективі, інтелігентно відстоювати свої позиції, шукати шляхи компромісу в життєво важливих питаннях, брати участь у житті громади, суспільства, допомагати тим, хто поряд. Ці вироблені уміння, навички та моральні принципи, на мою думку, стануть хорошим дороговказом у підготовці до самостійного життя моїх вихованців. Маю надію, що добре зерно, посіяне в дитячі душі, серця та розум, проросте щедрим врожаєм.

Список використаної літератури.

1. Артемова В. Історія педагогіки України: Підручник. – К.: Либідь, 2006. – 424 с.
2. Сухомлинський В. О. Розмова з молодим директором школи. Бесіда 1. Основні проблеми творчої праці вчителя // Вибр. твори в 5 т.- К.:Радянська школа, 1976.–Т.4.
3. Сухомлинський В. О. Вибрані твори в 5 т. - К.: Радянська школа, 1976 –1977.–Т.2.
4. Українська педагогіка в персоналіях: У 2 кн. Кн. 2: Навч. посібник / За ред. О.В.Сухомлинської. – К.: Либідь, 2005. – 552 с.
5. Кузнецова В. М. Ідеї співдружності й педагогічного співробітництва у спадщині В.О. Сухомлинського.
6. Вишневський О. Сучасне українське виховання. Педагогічні нариси. Львів,1996.
7. Кожапова Н.Є. Вчителі та батьки-партнери у вихованні дитини / Початкова школа. - 1995 - N 6. - С.11-14.
8. Савенкова Л. Комунікативність учителя. // Педагогіка толерантності. - 2007. - №1. - С. 94-100.
9. Діяльність учителя. Педагогіка співробітництва. Теоретичні основи сучасної української педагогіки - Вишневcький О. Бібліотека українських підручників.
10. Фіцула М. М.," Педагогіка" "Академвидав", Київ, 2003. – 528 с.
11. Амонашвили Ш. А. Размышления о гуманной педагогике М.: Издательский Дом Шалвы Амонашвили, 1996. - 496 с.
12. Педагогика сотрудничества / С. Лысенкова, В. Шаталов, И. Волков и др. // Учительская газета. – 1986. – 18 октября.
13. Селевко Г. К. Современные образовательные технологии: Учебное пособие. – М.: Народное образование, 1998. – 256 с.
14. Підласий І. П. Продуктивний педагог. Настільна книга вчителя (1 -7 розділи) Х.: Вид. група "Основа", 2010. – 360 с.
15. Ягупов В. В. Педагогіка: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2003. – 560 с.
16. Підласий І. П. Продуктивний педагог. Настільна книга вчителя (8 -17 розділи) Х.: Вид. група "Основа", 2010. – 360 с.